Top10

Тема частоти серцевих скорочень (ЧСС) є однією з найбільш обговорюваних у сфері спорту та схуднення. В основному люди, які почали боротьбу з жиром, не бачать результатів протягом тривалого проміжку часу, навіть при дотриманні всіх правил, що включають і правильне харчування, і силові тренування, і кардіотренування.

Мала частина тренуючих знає про поняття ЧСС та вплив терміну на результат. Багато планів які є на порталі promtek2000.com.ua, та які складає тренер, включають зони пульсу. Ці зони розраховуються залежно від фізичної «зрілості» та від бажаного результату. Для точного визначення інтервалів зон проводять діагностику серцево-судинної системи, але для людей, які не займаються спортом так само часто, як олімпійські чемпіони, це не так важливо. Щоб визначити пульс кожної із зон достатньо дізнатися про пульс спокою і максимальну кількість скорочень. У середньостатистичної людини пульс у спокої дорівнює 55-77 ударів на хвилину в той час, як у людини, що регулярно тренується, пульс може становити 40 ударів. Розібравшись з мінімальним пульсом, потрібно визначити свій максимальний, що отримується як різницю двохсот двадцяти і віку, що тренується.

До пульсових зон, на які ділиться все поле ЧНС, відносяться: «серцева», жироспалююча, аеробна та анаеробна.

Тренування у легкій зоні – «серцевій» – підходять для тих, хто не має фізичної підготовки. Тут пульс становить близько 60-70% від максимального пульсу. Людина під час таких тренувань тренує м’яз серця, не перевтомлюючись. Але будь-яке тренування повинне починатися з цієї зони, щоб уберегти організм від травм.

Під час жироспалюючого тренування пульс повинен триматися в діапазоні 70-80% від МНС. Дотримання цього пульсу протягом всього тренування дає спалювання жирових відкладень. Якщо в першому випадку достатньо зробити зарядку, то для досягнення пульсу цієї зони потрібно збільшити навантаження, звертаючи увагу на дихання.

Аеробна зона має високий пульс, але це не означає, що тут жир спалюється набагато швидше. Справа в тому, що через збільшення інтенсивності організм витрачає більше калорій, але на розщеплення жирів йому дається недостатньо часу, тому він бере енергію із запасу.

До останнього типу тренувань звертаються ті, хто впевнено почувається у заняттях спортом. Анаеробна зона починається після досягнення 90% від МНСС, і тоді організм перестає отримувати достатній обсяг кисню: включається анаеробне харчування клітин. Метаболізм призводить до побічного продукту – молочної кислоти, яка «втомлює» м’язи.